Методичний посібник ''Літературна скарбничка''

      УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ МАРГАНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

               МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Літературна

скарбничка

Збірка творчих вправ, завдань та ігор

на уроках літературного читання.

 Методичні поради

                                                                                              Літературні знахідки

вчителя НВК

«Дитячий садок – школа I ступеня»
Пасько Анжеліки Олексіївни

                                    МАРГАНЕЦЬ 2016

У методичній розробці запропоновано практичні наробки з проблеми «Формування комунікативної компетентності молодших школярів на уроках літературного читання»: творчі вправи, завдання, сюжетно-рольові ігри, ребуси, які можуть бути використані  на уроках літературного читання. Збірка також містить методичні поради щодо їх проведення. 

Представлений матеріал допоможе зробити уроки цікавими, а навчальний процес – активним. Розташування завдань робить збірку зручною у користуванні. Адресовано вчителям початкових класів, студентам педагогічних навчальних закладів,може бути використана вихователями груп прдовженого дня. 

ПЕРЕДМОВА

 В.О.Сухомлинський писав: «Може маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець, її розумова діяльність – це творчість». Проблема розвитку творчої особистості у початковій ланці була і залишається актуальною. Сьогодення підвищує вимоги щодо розвитку творчої особистості, яка повинна мати гнучке продуктивне мислення, розвинену активну уяву для розв'язання складних завдань життя. Тому людина повинна активізувати свій творчий потенціал, щоб адекватно реагувати на стрімкі зміни у суспільстві. Дуже важливим є формування самостійної творчої діяльності. Адже, державі потрібні не відмінні виконавці, а інтелектуально розвинені, творчообдаровані особистості.У реалізації цього складного процесу важлива роль належить розвитку творчих здібностей на уроках  літературного читання. Тому, що розвивати творчість – означає виховувати інтерес до знань, самостійність у навчанні. Найважливіше завдання початкової школи - навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати й працювати з книжкою. Уроки літературного читання   передбачають розвиток літературно-творчої діяльності школярів початкових класів,  що інтегрує такі компоненти:

 ● розвиток мовленнєвих умінь і навичок, зокрема комунікативних, що охоплюють аудіативні вміння та роботу над збагаченням, активізацією словникового запасу;

● виховання культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитися до міркувань, суджень, що не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.);

● розвиток умінь формулювати й висловлювати думку, ставити запитання за змістом прочитаного й відповідати на них;

● уміння переказувати прочитане, мати уявлення про різні види творчого переказу; створювати свої варіанти розвитку сюжету твору; відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником;

● колективне та індивідуальне складання варіантів завершення до літературних казок, написання творів-мініатюр про казкових героїв, художніх описів за спостереженням у природі;

● колективна та індивідуальна інсценізація художніх творів, життєвих ситуацій, читання за ролями;

● уміння складати за допомогою вчителя творів-мініатюр, загадок, лічилок, казок, віршів за зразком і самостійно; римувати.

Мета посібника – сприяти ефективному вивченню курсу «Літературне читання»і, розвитку мовленнєвих умінь, збагаченню активного словника, логічному мисленню, творчих здібностей учнів.  Дітям подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Згадаємо слова видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського про те, що «...вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити кожне юне серце». Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя суспільства на краще. І саме в цьому контексті проблема творчого розвитку школярів, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до світу набуває особливої актуальності.

Курс “Літературне читання” – органічна складова освітньої галузі “Мови і літератури”, передбаченої базовим навчальним планом, що є складовою нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Основною метою курсу є розвиток дитячої особистості, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова.   

Творчі вправи, завдання, сюжетно-рольові ігри, ребуси, запропоновані у збірці,  можуть бути використані  на уроках літературного читання у 2 класі. Мета посібника – сприяти ефективному вивченню курсу «Літературне читання» в 2 класі, розвитку мовленнєвих умінь учнів, збагаченню активного словника учнів, логічному мисленню, творчо стих здібностей. Дітям подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Найвільніше діти себе почувають і розвиваються у грі, атмосфера якої найсприятливіша для спілкування. Адже  гра є природним для дитини видом діяльності. Вияв  творчості у грі дозволяє учню глибше зрозуміти навколишній світ. Гра  охоплює всі грані особистості учня, вона потребує активної роботи думки і трудових умінь, багата емоціями і щирими почуттями. Для дітей гра – це саме життя, відкриття світу, в якому вона вчиться жити, пізнання добра і зла, самого себе. А ще,  ігрові моменти на уроках сприяють розвиткові уяви, фантазії, асоціативного мислення, таким чином формуючи особистість, здатну до інтелектуальної роботи. Саме на це й звертали увагу автори збірки, добираючи відповідні ігри. 

Варто згадати й про інсценізацію. Адже інсценування стимулює творчу активність дітей, активізує їхню увагу, вчить долати зовнішні і внутрішні страхи. Творчий ґатунок ігрової  діяльності виявляється в тому, що дитина перевтілюється в того, кого вона зображає, і, вірячи в правду гри, створює особливе ігрове життя й щиро радіє і засмучується під час гри. Активний інтерес до явищ життя, людей, тварин, потреба в суспільно значущій діяльності дитина задовольняє через ігрові дії. При цьому активно йде формування, розвиток та збагачення мовленнєвих навичок. Слід зазначити, що розвиток умінь користуватися виражальними засобами слова для точної передачі думки повинен відбуватися паралельно із збагаченням і розширенням словникового запасу школярів.

Навчання добору слів – найбільш важка частина роботи зі збагаченням дитячого словника. Тому, в посібнику вміщено спеціальні лексико-стилістичні вправи , що дають змогу навчити учнів користуватись механізмом добору слів.

Як відомо, творчі здібності, нахили, інтереси дитини необхідно розвивати вже з молодшого шкільного віку. Бо, якщо дитина ще в школі не вчиться щось самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде у житті. Розвивати творчість на уроках літературного читання  означає виховувати у дітей інтерес до знань, уміння образно висловлювати свої думки, порівнювати, аналізувати, фантазувати, нестандартно мислити.   

Одним із видів творчої діяльності учнів є робота над віршем. Саме вірші приваблюють ритмічною образною мовою, впливаючи на почуття, емоції, розвивають образну мову. Робота над віршем має бути такою, щоб донести до свідомості дітей його основну думку, словесно намалювати образи, почуття, настрій, захоплення красою природи тощо.  Цьому сприяють різні види творчих завдань. Слід відзначити, що робота з казкою, поряд з іншими видами творчої діяльності (складання ребусів, загадок, приказок, чайнвордів, віршиків) розвиває мислення; учить думати, спостерігати, бачити, збагачує словниковий запас, сприяє формуванню творчої особистості молодших школярів.

Прислів’я і загадки – це золоті зернятка народної мудрості – маленькі, але дорогоцінні, які також сприяють формуванню творчої особистості молодших школярів.

     Отже, розвиваючи творчий потенціал дитини,ставимо за мету пробудити в неї одну з невід’ємних якостей творчої людини – бачити незвичайне у звичайному.  

Тому ключові моменти моєї роботи такі:

1.       Опрацювання всього матеріалу повинно спиратися на природне бажання дитини гратися, фантазувати, діяти.

2.       Використання в своїй роботі розроблені науковцями і практичними педагогами методики формування навички читання.

§           Методика професора І.Т Федоренка, яка дає змогу виробити чіткість вимови, розвивати артикуляційний апарат, швидкість і точність сприймання (зорові і слухові диктанти); 

§           Методика багаторазового перечитування тексту;

§           Методика Кушніра ( текст начитується на аудіпристрій, діти читають мовчки за читаючим );

§           Методика І.Г.Пальченка. Передбачає роботу з дітьми, які мають техніку читання 0 – 10 слів (пропонує слухання читання вчителя, читання за ведучим, читання в парі, з пришвидшенням темпу, переказ з опорою на текст, читання з переходом на невідомий уривок).

§           Методика В.Едігея (робота з деформованими словами).

3.       Формувати навичку читання допомагають різноманітні вправи і завдання, які спрямовані на:

§           розвиток мовного апарату;

§           розвиток правильності вимови, читання;

§           безпомилкове сприйняття слів, речень, тексту;

§           розвиток догадки (антиципації) на різних рівнях;

§           розвиток швидкості при читанні вголос і мовчки;

§           розвиток уваги та пам’яті  в процесі сприйняття.

Зміст

1. Види роботи над текстом ...................................................... ......................7-8

2. Збірка артикуляційних вправ на уроках читання………………………...9-10

3.Дидактичні ігри на уроках читання в 1 класі……………………………..11-16.

 Творчі вправи  на уроках літературного читання в 3 класі за підручником

     В. Науменко …………………………………………………………........17-22.

3. Словникова робота на уроках читання………………………………......23-33

4.Розробки нестандартних уроків в 4 класі до підручника О. Савченко за новою програмою…………………………………………………………….34-54

                                      Види роботи над текстом

Для того, щоб забезпечити реалізацію особистісно-орієнтованої моделі навчання, педагог повинен відмовитися від практики пасивного навчання, використовувати методи активної творчої роботи з опорою на самостійну пізнавальну діяльність, суб’єктивний досвід учнів та з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей. За такої умови в школярів розвивається зацікавленість, ініціативність, самостійність, бажання навчатися. Лише оптимальний вибір і поєднання методів навчання в школі відповідно до психофізіологічних особливостей дітей сприятиме більше повному, глибокому і осмисленому засвоєнню учнями знань, умінь і навичок, підготовці їх до самостійного, творчого набуття знань.
Види роботи над текстом
1.  Читання тексту вчителем.
2.  Читання учнями вголос.
3.  Напівголосне читання.
4.  Мовчазне читання.
5.  Вибіркове читання.
6.  Вибіркове читання за малюнками.
7.  Вибіркове читання за питаннями.
8.  Читання в особах.
9.  Читання «ланцюжком».
10. Словникова робота.
11. Дати повні відповіді на питання до тексту, зачитати їх.
12. Доповнення тексту розповіддю.
13. Скласти кінцівку до даного початку.
14. Скласти початок розповіді за даною кінцівкою.
15. Складання плану до тексту.
16.Поділ тексту на частини і підбір заголовків.
17. Складання плану до окремих частин тексту.
18. Читання на одній ноті.
19. Чергування голосного і мовчазного читання.
20. Читання із зміною темпу.
21. Читання – гудіння.
22. Інтонаційне читання.
23. Читання виду «Пташиний базар».
24. Читання частини тексту, що найбільше сподобалась.
25. Читання уривка, що викликає сум, радість, співчуття.
26. Читання опису.
27. Читання характеристики героїв.
28. Зачитати рядки, де виражається ставлення автора до героя.
29. Зачитати питальні (окличні) речення.
30. Читання тексту з поміткою незрозумілих слів.
31. Читання тексту з першою закритою буквою у слові.
32. Читання тексту з пропущеними словами.
33. Читання за смужкою.
34. Емоційне читання із зміною голосу.
35. Читання виділених частин тексту.
36. Відшукування рядків та їх читання за даним планом.
37. Читання рядків, де виражена головна думка твору.
38. Читання в темпі скоромовки.
39. Читання під музику.
40. Читання абзацами.
41. Читання з поясненням незрозумілих слів та понять.
42. Читання діалогів.
43. Читання образних слів та виразів.
44. Читання тексту з відривом від книги.
45. Читання напіввідкритого тексту.

Вправи на постановку дихання та розвиток артикуляції або мовна розминка. (Проводиться на початку уроку 3–5 хвилин. Учні тренують органи

мовлення, вчаться регулювати дихання). Мета мовної розминки – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних

повноцінних рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків.

• Дихальні вправи (чергування швидкого вдиху

через ніс із повільними видихами ротом):

➣ "Надути кульку": імітація кульки.

➣ "Здути кульбабку": імітація кульбабки.

➣ "Здути свічки на торті", імітація торту.

➣ "Танок сніжинок" (учні вирізають сніжинки з

серветок, наклеюють їх на картон так, щоб сніжин?

ки рухались. Вдихають повітря носом, а видихають

ротом, тримаючи картон на рівні очей).

➣ "Літак" (учні кладуть на долоні маленький

шматочок вати чи паперу, тримаючи долоньку на

рівні рота, дують на "літак", щоб він полетів. Чим

далі полетіла ватка, тим краще був зроблений вдих

і видих).

➣ "Вітерець–вітер–буревій" (повільний видих

ротом – сильніший видих – дуже сильний) тощо.

• Вправи для язичка:

➣ "Човник" (язичок складається у вигляді

човника).

➣ "Маятник" (язичок рухається праворуч,

ліворуч).

➣ "Конячка" (клацання язичком).

➣ "Голочка" (язичок, наче гостра голочка, нама?

гається проколоти то одну, то другу щічку).

➣ "Смачне варення" (кругові рухи язичка по губах).

➣ "Лопатка" (язичок складається у вигляді ло?

патки) тощо.

• Мовна розминка. (Стати рівно, розправити

плечі. Покласти ліву руку на лівий бік вище пояса

(чотири пальці – наперед), а праву – на діафрагму

(верхню частину живота). На рахунок "і" зробити

невеликий видих, на "один – два – три" спокійний

вдих через ніс (не піднімаючи плечей), а на рахунок

"один" затримати повітря (пауза) і, голосно рахуючи

"один – два – три", видихати повітря).

➣ Таке ж чергування дихання при звуках [ф], [с],

[ш], [р] та ін.

➣ Співи. (Таблицю прямих і непрямих складів,

скоромовки, чистомовки, заклички, невеличкі вір?

шики діти співають за мотивами відомих пісеньок).

• Вправи на розвиток артикуляції:

➣ Вимова складів: пошепки – голосно, повільно –

швидко.

➣ Вимова складів із чергуванням звуків з різною

інтонацією [л]–[р], [ч]–[ц], [ж]–[з], [ж]–[ш],

[б]–[п]: Ло – ра – ру – ле – рі – ро – ли – лу – ре –

лі – ри – лі.

➣ Вимова чистомовок.

➣ Робота із скоромовкою (проговорювання в

різному темпі за командою вчителя: П – повільно,

Н – нормально, Ш – швидко).

➣ Читання групи слів на одному диханні.

➣ Гра "Хто більше".(Читання тексту або вірша

на одному диханні з перевіркою, хто де зупинився).

Дидактичні ігри в  1 класі

«МОЗАЇКА»

Учням роздаються картки зі складами червоного, синього, зеленого кольору. Склади перемішані. З них треба скласти слова, де перший склад червоного кольору, другий – синього, третій – зеленого. Н – д: руч, ка; О, ля; ма, ши, на; бі, лоч, ка; пар, та; квіт, ка; …

«НУМО ПРОЧИТАЙ»

Складіть слова, переставивши букви.

Трфуки                  мьіфл                      олбтуф                      іфніш

( фрукти)             (фільм)                     (футбол)                 (фініш)

«ПРОЧИТАЙ СЛОВА»

Розв’яжи «грамотні» приклади і намалюй відповіді.

ЯР+БЛУ+КОМА-РМА=                       

 

                                                        =ЯК+КІВІ+РИС-ВІК-ИС

 

ГОЛ+РОМА+ХА-МАЛА=

 

                                                 =СІК+ДОН+ЦЕ-ДІК

«МОЛОКА КОМУ?»

Промовля корівка: «Му-у-у!»

                                           Діти, знаєте чому

                                           Молочко вам треба пити?

                                           Щоб ніколи не хворіти!

З букв складіть слова і дізнаєтеся, кого діти пригостили молочком:

           б а с о к а                   к и о т к                        к а ж ї

«ДИВО – ДЕРЕВО»

         Загадка

Що за дерево в палаці?

Дві на ньому срібні паці,

Ослик, поні, котик, слон,

Білка, бублик, телефон…

А під стелею вгорі –

Різнобарвні ліхтарі.

Ні для кого не новинка,

Що це дерево - …

Потім вивішується макет ялинки, де намальовані всі згадані предмети. Вчитель називає предмет і показує його на ялинці, а діти шукають картку із написом цього предмета. Таких карток у кожного учня дев’ять штук.

«ПОДОРОЖ У ВЕСНУ»

Чому навесні найбільше мандрівників? Окрім людей, які подорожують увесь рік, вирушають у мандри птахи, комахи, риби, звірі. Здогадайтеся, які птахи вирушили у мандри, для цього вилучіть зайву літеру із слів:

Журпавлі, лелгеки, гусви, ластівкра, сноловей, лебкеді.

«НАЙКРАЩА ІГРАШКА»

         - Не вгадать тобі нізащо,

           Котра з іграшок найкраща!

         -Знаю! Трактор заводний!

         - Зовсім ні!

         - Електрична залізниця!

         - Помилився.

         - Ну, тоді це пароплав!

         - Не вгадав!

         - Зрозуміло: це – літак!

         - Знов не так. Добре,

           Відповідь я дам -

           Та, яку зробив ти сам!

Відгадай за початком і кінцем слова, які іграшки зробив хлопчик:

М – на,           л – так,           к – бель,             ч – ен,            п – воз.

«СЛОВА З ЛЕВОМ»

Лев уміє стрибати, як в цирку, з одного слова в інше. Відгадайте в які слова стрибнув лев. На місці запису «лев» зображена тварина. Діти читають слова.

СТАЛЕВАР,   ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ,   ТЕЛЕВІЗОР,   ЛЕВАДА.

«З ПЕРШИХ ЛІТЕР»

Учитель називає будь – яке слово, наприклад «літо». Учні записують це слово по букві в кожному рядку, вертикально.

Л

І

Т

О

Задача учнів: у кожному рядку дописати до поданих букв інші букви, щоб вийшли слова, які складатимуться не менше ніж з 4 букв. Коли один із гравців першим допише слова в усіх рядках, він сповіщає про це іншим, і всі припиняють складання слів. Учасник, що закінчив складання першим, зачитує свої слова. Якщо якесь із названих слів є в інших гравців, вони його викреслюють. Виграє той у кого залишиться найбільша кількість не викреслених слів.

«ПОДОРОЖ НА ПОВІТРЯНІЙ КУЛІ»

Вирушимо сьогодні у цікаву подорож по Містечкознавству на повітряній кулі. Вперед до пригод!

         У небі над нами птахи пролітали!

         (А ви здогадайтесь, як кожного звали).

         Несли ті птахи нам від когось привіт,

         Ім’я ви його прочитайте як слід:

         Позичте по букві у кульок легеньких…

         Неважко це навіть для діток маленьких.

«СКЛАДИ СЛОВО ЗА ОСТАННІМИ БУКВАМИ»

Прочитайте за останніми літерами слова. Що вони означають, як пишуться?

СІК                       КОЛЕСО            СТЕП                 КОВБАСА       ОДУД

ОСА                     ОРЕЛ                  МОРЕ                ДРАКОН          СОМ

КІТ                       ПОЛЕ                  ЛИСТ                 МЕД                 СИНИ

ЗОЛОТЕ              КЛЕН                  СКВЕР               ТРАКТОР        ТОРТ

УДАР                   ВЕСНА               СЕЛО                 ЗВІРІ                ХОР

ЯГОДИ                                                                        ЗМІЙ               ЗЕРНО

ЕКРАН

ФІАЛКА

«БУДУЄМО БУДИНОК»

Уявімо, що будуємо будинок. Стіни і дах є. Домальовуємо частини будинку, в яких є звуки [р], [р’] – двері, рами, труба, ручка, перила, веранда…

Посадимо дерева і квіти у назвах яких є ці звуки. Учні називають слова і викладають з розрізної азбуки: береза, горобина, груша, ромашка, троянда, чорнобривці.

«НАВАНТАЖТЕ МАШИНУ»

На таблиці посередині намальована буква «П», поряд з нею розташовано три машини.

Учні поділені на три групи. Першій групі треба навантажити на машину овочі, другій – фрукти, третій – будівельні матеріали, у назвах яких є буква «П». В учнів роздаткові картки лежать на парті, серед них є й зайві, що не мають цієї букви.

«ЗНАЙДИ БУКВУ  «О»»

За завданням учителя діти знаходять предмети, які нагадують букву «О». Предметів зображено значно більше, тобто не лише ті, що за формою схожі на «О».

«ВПИШИ БУКВИ»

Учитель дає завдання учням вписати в пусті клітинки букви, щоб вийшли слова з м’яким знаком.

1.    Встав букви, щоб у першому рядку вийшла назва свійської тварини, у другому і третьому  - назви диких тварин, у четвертому – назва шкідливої комахи. (Кінь, лань, лось, міль).

К			Ь
Л			Ь
Л			Ь
М			Ь

«РОЗУМНИКИ»

Здогадатись, якого слова не вистачає у римованому рядку.

Сійся жито і пшениця, -                         Виросте всього доволі

Буде дітям - … (паляниця)                      На широкім житнім …(полі)

Для веселої малечі                                    Запеклося сонце в хлібі,

Бублик вигляне із … (печі)                        Хто зростив його - …(спасибі).

Творчі вправи  на уроках читання в 3 класі до підручника В. Науменко

.«Казки про тварин. » (с.5)

«Їжак та Заєць»(українська народна казка) (с.6-8)
           Робота в парі. Читання казки за особами.
Яку інтонацію ви обираєте для кожного з персонажів? Чому саме таку?

«Лисиця та Рак»(українська народна казка) (с.9-10)
          Читання анаграми

ВІРБАКОН – барвінок
АКЛАНИ – калина
ТРІВЕ – вітер
БЕВАР – верба
        - Яке слово «зайве»? (Вітер)
        - Чому? (Тому,що барвінок, калина, верба – це рослини, а вітер – це явище неживої природи)
        - Що вам відомо про ці рослини? (Вони є народними символами України).     

 

 «Про Оха-чудотвора»(українська народна казка) (с.11-14)
           Робота в групах
Відтворіть подальший розвиток подій, спираючись на схему, розміщену на першому форзаці підручника.
 Підсумковий урок за розділом «Казки про тварин» (с.15)
          Робота в групах. Конкурс «Казкореклама»
Створіть казкову рекламу. Для цього необхідно знайти щось спільне між казкою та рекламою та скласти сучасну «казкорекламу». (Наприклад: ніколи б не загинув Кощій, якби застрахував своє життя в «Оранті».

Гра «Добери пару»

Андерсен                                   «В Країні Сонячних Зайчиків»
Маршак                                      «Сіра Шийка»
Чуковський                                 «Дюймовочка»
Михалков                                    «Дванадцять місяців»
Нестайко                                     «Дядя Стьопа»
Одоєвський                                 «Лис Микита»
Мамін-Сибіряк                             «Муха - Цокотуха»
Франко                                         «Мороз Іванович»
 «Як серед птахів виникла дружба» (бірманська казка) (с.18-20)
       Гра «Віднови прислів’я»
Дружба та братство -                                    що дерево без коріння.
Скажи мені, хто твій друг,                             старих не забувай.
Без вірного друга -                                         що їжа без солі.
Людина без друзів -                                       і я скажу тобі, хто
Нових друзів май,                                          велика туга.
Чоловік без друга -                                        найбільше багатство.



 «Синя Свита Навиворіт Пошита» (білоруська казка) (с.20-23)
                  Гра «Добери ознаку»

Царство (яке?) … (тридесяте)
Болото (яке?) … (мохове)
Пташка (яка?) … (добра)
Книжка (яка?) … (чарівна)
Цар (який?) … (сонний)
Печатка (яка?) … (царська)
Козак (який?) … (славний)

 З. Топеліус «Казка про старого гнома» (с.43-48)

                  Робота в групі
Охарактеризуйте старого гнома.

Робота в парах
- Прочитайте за особами розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою інтонації передайте почуття співрозмовників.
           Складіть продовження казки

 І. Франко «Лисичка та Журавель» (с.68 – 70)

                 Робота в групах. Театралізація казки
 

  - Які почуття передає Журавель, перебуваючи в гостях? А в себе вдома? І які почуття передає Лисичка, коли вона була  в гостях і в себе вдома?  Все це вам треба показати на сцені.

     Мовленева розминка. Гра «Ми - поети»
    Складання вірша про осінь
- Зараз ми спробуємо стати поетами. Завдання: дібрати слова – рими.
Я нагадую прикмети охоче:
Зменшились дні і подовшали … (ночі).
Запам’ятайте прикмети народні:
Дні ще гарячі, а ночі … (холодні).
Уся дітвора тепла хоч бажає,
Та листя пожовкле з дерев … (облітає).
Скоро від холоду згинуть комашки,
Нічого їстоньки буде для … (пташки).
Осінь до нас непомітно приходить,
Підсумок нашій роботі … (підводить).
 Л. Мовчун «Горіхові принцеси» (с.95-99)
             Гра «Упізнай героя»
Ясноока, гарнолика … (Джоан)
Юна … (Ніколь)
Мудрий … (Король)
Хитренька … (Фея)
Бідолашний … (Принц)
Кмітливі … (Принцеси)

                   Гра «Добери риму»
Додолу - … (поле)
світом - … (засвітим)
над землею - … (своєю)
у морі - … (просторі)
спати - … (повідати)
бадьорі - …(зорі)

 М. Підгірянка «Вечір іде» (с.105)

          Гра «Плутанка»
- Переставте букви так, щоб утворилося слово.
ашак                   окмопт                    ілбих
иолм                   іткащ                      убиз
інгс                     оромз                     аимз
ебон                   яс’ом                      ощд
ушаб                  илпак                      аккач
 М. Вороний «Ущухла буря» (с. 106)

           Словесне малювання
- Яку ілюстрацію ви намалювали би до твору?

   Робота в парі
Знайдіть в тексті загадку і відгадайте її.
 О. Копиленко «Розбишака Чив» (с.130-131)
                       Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої малюнки, які вони намалювали до оповідання О. Копиленка - Кого автор міг назвати Чивом?

·       Деформований текст. Гра «Шифрувальник».

еЦ векийли нийраг тпах. Він ганадує лекуле. В гоньо гідов яши і дзьоб.р’яПі у ражувля  ірес. Хіств ,часнати  говило і яши рнічо.рилаК кінза чуються чормини напір’їми.  ( Це великий гарний  птах. Він нагадує лелеку. В нього довгі шия і дзьоб. Пір’я у журавля сіре. Хвіст ,частина голови і шия чорні. Крила  закінчуються чорними пір’їнами.)

-         Як називається цей птах?

-         Це текст опис, міркування чи розповідь?

·       Гра  «Крокуй і думай»  (Оповідання «Синичка» Оксани  Іваненко, стр.77.)

Наприклад, учитель пропонує учневі 5 кроків і на кожний крок назвати слово що характеризує героя твору.

1кр.- маленька;  2кр. – працьовита;  3кр. – смілива;  4кр.- весела;

5кр.- сором’язлива.  Довести це словами тексту.

Казка « Ромашка» Г. Х.Андерсен стр.36.

Запропонувати дітям уявити себе ромашкою і за допомогою тексту – опори розказати про себе.

Я (яка?)…………ромашка.

Навколо мене ростуть…….. .

Мені стало незатишно і я сумно нахилила голову, але раптом почула……..  .

Розплющила очі – аж то……..  . Радіє зелена земля. Від радощів стала і я ……. .    

Словникова робота на уроках читання

Словникова робота в зв’язку з читанням сприяє глибокому усвідомленню змісту навчального тексту, його ідейної спрямованості, є важливим видом роботи з розвитку мовлення учнів.

Перш, ніж розпочати словникову роботу на уроці в зв’язку з читанням нового тексту, вчитель аналізує лексичний склад тексту для виявлення:

Ø    які слова складні за значенням для учнів.

Ø    2) розуміння яких слів треба уточнювати, щоб полегшити сприймання тексту.

Ø    3) тлумачення яких слів треба ввести, бо діти зовсім не знають їх.

 Внаслідок вчитель складає словник для засвоєння і опрацьовує методику його введення.

Ознайомлення учнів із значенням незрозумілих слів і виразів можна здійснювати такими способами:

                    включити слово в словосполучення або речення (скажи це слово з іншим або склади невелике речення – конвалія – біла конвалія; прилавок – Біля прилавка стоїть продавець);

                    розібрати слово за будовою (нагрудні кармани, припічок – при печі);

                    наочна семантизація (демонструються предмети, явища, дії, які можна показати на малюнку або в натурі);

                    дати тлумачення слова (кореспондент – автор повідомлення в газеті, журналі);

                    добір синонімів

Види роботи над словом:

v   Знайти єдине правильне слово для передачі думки.

v   Пояснити, чому саме це слово, речення використав автор.

v   Знайти слово або вираз, що відкриває нову рису в образі героя, нову ознаку події.

v   Пояснити, за допомогою яких засобів автор показу своє ставлення до зображуваного.

v   Розкрити значення образного виразу в словесній картині.

v   Знайти вирази, що можуть замінити дані (на дошці):

v   Пояснити, чому автор використав повторення.

v   Гра "Запитуй - відповідай".

v   Один учень запитує, що означає слово з прочитаного тексту, інший відповідає

v   Гра "Хто більше назве слів".

v   До слова придумати антоніми, синоніми.

v   До слів, що називає вчитель, учні придумують словосполучення у прямому переносному значенні.

v   Утворити порівняння.

Використовую наступні форми роботи:

ü    Казка «Їжак та заєць» (с.6-8)

Слова для опрацювання: нива, борозна, мугикає, сердешний, прудкий, нечемну, наввипередки.

а) Робота в парах «Довідкове бюро»

З`єднати слова та їх значення

Борозна                                                   Неспокій, хвилювання

Наввипередки                                         Спроба  випередити один одного

Клопіт                                                        Довга заглибина в землі

б) Гра «Впізнай слово»  Дуже швидкий … (прудкий), Тихенько наспівує (мугикає)

в) Дібрати синоніми: Нива,…,…,… .

 

 

 

г) Добери антоніми:

Співати-……, Нечемний-…, Голодний-…

д) Намалюйте малюнок, який пояснить значення слова нива.

е) Складання асоціативного куща:

Нива – колоски – поле – пшениця – засіяна  – родюча - комбайн-…

є) Придумати загадку до слова нива

( Взимку біла, навесні чорна, влітку зелена, а восени стрижена.)

Інтерактивна технологія «Ти - мені, я – тобі.»

( Один учень називає слово, другий пояснює значення або називає синонім.)

Одмову, помчав, прудкий, кривуляєш.

ü    Казка «Як серед птахів виникла дружба» (с.18-20)

Складання асоціативного куща

(Дібрати слова, які поможуть уявити що таке дружба)

Дружба-друг-довіра-ігри-відпочинок-….

ü    К. Ушинський  «Витівки старої зими» (с.63,64)

Творча вправа « Художній коментар»

З`єднати слова з малюнками:

Груба                                                

Стріха                                               

 

ü    П. Єршов « Горбоконик» (с.57-62)

Вправа « Незвичайна математика»

Кош + та – т + ра=… ( кошара)

Бал – ал  + і + кра – ка =…(бір)

Ар + ша – а + ин =…( аршин)

Яхта – та + о + ни –И + т =… ( яхонт)

Кросворд

1. Обв`язатися ніби поясом ( обперезатися)

2. Забаганка, дивацтво ( примха)

3. Велика дерев`яна посудина у вигляді відра ( цебро)

4. Пошитий із хутра вівці ( смушевий)

5. Чудернацький, той, що викликає подив ( химерний)

ü    Казка «Про оха-чудотвора» (с.71-74)

Анаграми

*Давня одиниця лічби

АПКО-…(копа)

                                         *Мисливський собака

ОХРТ-…( хорт)

*     Знаряддя для запряження коней

ДЕУЗЧКА-…( уздечка)

                *Прикраса на палець

ТЕНЬПЕРС-…(перстень)

           Служниця

МИЧНАЙКА-…(наймичка)

ü    Г. Андерсен «Ромашка» (с.36-40)

 Вправа «Додай склад»

1. Огорожа – пар…(-та, -ма, -кан)

2. Верхній шар грунту, укритий травою – де-…(-ко, -рен, -си)

3. Залізні загороди клітки – гра-…(- ли, -ти)

4. Не святковий ., не вихідний день – буден-…(- ка, -ний, -ми)

ü    В. Сухомлинський  «Дід осінник» (с.75)

Слова для опрацювання: сторожко, узлісся, мугиче.

Сторожко

100 РОЖ   ,,,

Узлісся

УЗ    СЯ

ü    І. Липа  «Лада прекрасна» (с.84-90)

Слова для опрацювання: костур, бракувало, надра, провалля, збіжжя.

Вправа «Поєднай слова»

Костур, спиратися.          (Спиратися на костур)

Бракувало, лад.              (Бракувало ладу)

Земля, надра.                   (В надрах землі)

Ховатися, провалля.      (Сховатися у проваллях)

Зеленіти, збіжжя            ( Зазеленіло збіжжя)

ü    М. Трублаїні «Шоколад боцмана»

Слова для опрацювання: шухляда, каюта, боцман, щогла )

Вправа «Доповни речення»

У капітана корабля є помічник-…..( боцман).

У  ….стола лежав шоколад.               (шухляді)

Капітан вийшов зі своєї …                  (каюти)

Вітрила підняли на високій …           (щоглі)   

                             

                                                                       

ü    О. Пушкін «Казка про рибака та рибку»

Слова для опрацювання: ночви, світлиця, ветха, невід, кичка.

Кросворд

1) Посудина для прання білизни, купання, (Ночви)

2) Світла парадна кімната . (Світлиця)

3) Дуже стара.   (ветха)

4) Сітка для риболовлі. (Невід)

5) Головний убір.   (Кичка)

ü    О. Іваненко «Синичка» (с.77-81)

Завдання: Розкрити зміст художнього значення слова лиха (зима) словами з казки.

 

ü    А. Качан «Крихта хліба» ( с.82)

Гра «Знайди риму»

Сніговиці-…(синиці)

Тепла-…(Села)

Морози-…(на дорозі)

Вікно-…(зерно)

Годівниця-…(дрібниця)

ü    Казка «Чарівний каптур»  (с. 24-29)

Вправа «Букву добавляй- слово читай»

К…ПТ…Р

ТР…СТ…Н…

В…ЛЬМ…Ж…

Позакласне читання

ü    О. Ющенко «Лютий- місяць бокогрій»

Хвилинка ерудита :

Відшукайте рядки, що розкривають значення слова бокогрій.

(Бік південний прогрівається)

ü    Л. Мовчун «Горіхові принцеси» (с.95-99)

Завдання «Утвори слово за першим складом»

1)    ПЕчиво + ЧЕреда + РАнок    (печера)

2)    ВЕсло + РЕшето + МІсяць + Яри (веремія)

3)    ГАзета + МІрка   (мірка)

4)    ЗНЕдолений + МОлоко + ГАгара (знемога)

ü    І. Франко «Лисичка та журавель»

Завдання: Прочитати слова з інтонацією, якої вимагає  знак.

               !                                                                          ?

         ВГОЩУ                                                                 ДРІБНЕНЬКО

         ПІСНИМИ                                                             ПРИПРОШУЄ

         ВСТРОМЛЯЄ                                                         КРУТИТЬСЯ

         РОЗСЕРДИЛАСЯ                                                  ВИПОРОЖНИВШИ

Рекомендована система  словникової роботи на уроці читання :

Ø     І. Підготовчий етап (записуємо слова, даємо пояснення; це ті слова, без знання яких діти не зрозуміють зміст тексту, його тонкощі):

Ø     ІІ. Етап первинного читання (даємо до читання):

Ø     ІІІ. Повторне читання. Матеріал для „тлумачного” читання (вичитують з тексту речення з цими словами). Деякі слова повторюються, щоб діти запам’ятовували їх.

Ø     ІV. Етап аналізу фактичного змісту тексту:

Добір із тексту контекстуальних синонімів. Елементи лексико-стилістичного аналізу.

Значення вірно організованої словникової роботи велике як в усвідомленні ідейно-образного і фактичного змісту тексту, так і в розвитку навичок зв’язного висловлювання.

Методичні рекомендації:

§        Під час застосування малюнків важливо, щоб зазначені предмети, явища, дії були чітко вираженими.

§        Тлумачення слів мають бути невеликими, чіткими .

§       Нерідко діти знають лише одне значення слова і не розуміють його в іншому значенні, тому дуже потрібна робота над багатозначністю слів, які зустрічаються в тексті.

§        Корисні вправи на порівняння значень: байка – м’яка ворсиста бавовняна тканина; байка – коротке алегоричне повчальне оповідання.

§       Розширенню та збагаченню словникового запасу учнів сприяє складання тематичних словників на основі тексту або після закінчення вивчення теми: „Зимовий словник” – чарівниця зима, мороз, сніжинки, сніговик, сніжний, порóша, наст, завірюха тощо.

Розробки нестандартних уроків в 4 класі за новою програмою до підручника О. Савченко

Урок-телепередача

Тема: Байки. Езоп — перший байкар. Езоп «Двоє приятелів і ведмідь»

Мета:

       Активізувати й розширити знання про байку як жанр. Виховувати готовність допомогти, сміливість, самовладання.

Удосконалювати вміння структурувати текст, визначати головну думку (мораль), читати в особах. Збагачувати мовлення прислів’ями.

Обладнання:

заставка «Актуальна тема. Байка. Езоп —перший байкар». Аудіозапис мелодії.

                                     

                                            Хід уроку

І . По в і д о м л е н н я  т е м и .

І І . А к т у а л і з а ц і я о п о р н и х  з н а н ь .

1. Що таке байка?

2. Які байки ви читали?

3. Назвіть прізвища відомих вам авторів байок.

І І І . Р о з ш и р е н н я  з н а н ь  п р о  б а й к у «Телевізор».

Звучить музика. Діти тримають заставку з темою уроку.

Учасники передачі сідають за стіл.

Ведуча.

Шановні телеглядачі, сьогодні ми поговоримо про байку, а також про її древньогрецького творця — Езопа. У нас у студії запрошені: мовознавець, історик та літерату рознавець. Запрошуємо до слова мовознавця.

Мовознавець.

 Байка — надзвичайно давній жанр словесної творчості. Це — невеликий твір (часто віршований) повчального характеру. Дійовими особами, як правило, виступають тварини, рослини. Через їхні образи байкарі схвалюють чи засуджують вади чи вчинки людей.

Історик.

За легендами основоположником байки вважають Езопа, який жив, імовірно, у ІV ст. до н. е. У той час байка існувала як вид усної творчості. Згодом (близько ІІ ст. до н. е.) байки Езопа були записані. Їх використовували як навчальний посібник у риторичних школах.

Літературознавець.

Езоп народився у Стародавній Греції. Від народження він був горбатим і потворним. Усе життя Езоп провів у рабстві. Так розповідають легенди. А чи жив байкар насправді, невідомо.

Ведучий.

Авторству Езопа приписують 426 прозових байок. Вони вирізняються надзвичайною простотою будови, лаконічністю. Послухайте одну із них і вдумайтеся, чого вчить нас байка «Двоє приятелів і ведмідь».

Учасники «телепередачі» сідають на місце.

І І І . В и в ч е н н я  н о в о г о  м а т е р і а л у .

Читання байки «Двоє приятелів і ведмідь» (учнями

і вчителем).

 Бесіда за змістом прочитаного.  Інтерв’ю

1. Назвіть дійових осіб байки.

2. Куди ішли приятелі?

3. Який у них був настрій?

4. Якими були дії товаришів, коли з’явився ведмідь?

 Вибіркове читання.

Визначити самого уважного читача в студії.

 --Куди йшли приятелі?

— Як перший хлопець рятувався від ведмедя?  Другий?

Конкурс «Акторська майстерність»                                                                          

1. Читатання діалогу в особах.

2.  Мовознавчий аналіз байки.

Визначають зачин, основну частину, кінцівку.

— З якою інтонацією слід читати перший діалог? (Першого чоловіка — з упевненою, зневажливою до сумнівів приятеля; другого — стривоженою). Другий діалог? Які слова розкривають мораль байки? Які слова з байки стали прислів’ями, приказками?

 Робота в групах «Редакційна скринька».

Групам роздають смужки картону з написами найрізноманітніших рис характеру.

Завдання 1. Вибрати ті риси, які стосуються героїв байки.

Завдання 2. Розділити риси на позитивні та негативні.

Дають час для ознайомлення із змістом завдань, а потім час для виконання завдань. Звітують вибрані групою учні.

Діалог з телеглядачами.

Деякі учні( умовно)телеглядачі Задають питання:.

-Чи можна приятелів вважати друзями?

-Які риси характеру засуджуються в байці?

-Які слова байки стали прислів*ями?

Готуємо байку до друку.

Слайди до байки.

Розташувати слайди з ілюстраціями  до байки в правильному порядку.

«Графічний редактор»

Робота з деформованими реченнями.

Високими, дісталися, й, лісу, попід, деревами, приятелі, невдовзі, пішли.

Пізнаються, в, друзі, в, біді.

В, чи, спіткає, яке, чи, лихо,нас, не, путі.

Його, вглядів, ведмідь, підійшов, і.

Пізно, коли, звіра, було, помітив, вже, а.

Детальне переказування  по частинах.

«Мандруємо разом».

Учневі, який переказує, ведучий  дає в руку нитку, завдовж-

ки 20 см. Відповідаючи, він, перебираючи пальцями другої руки,

переміщається зверху вниз.

І V . Д о м ашн є з а в д а н н я .

Виразно читати, детально переказувати, відповідати на питання, самостійно опрацювати статтю про байку та байкаря Езопа, усно скласти твір-міркування «Моє ставлення до товаришів».

V . Пі д с у м о к у р о к у .

1. Хто такий Езоп?

2. Що ви запам’ятали про нього?

3. Які прислів’я про дружбу взяли з уроку?

4. Яка мораль байки?

Розробка інтегрованого уроку читання-природознавство 4 клас.

До підручників: читання О. Савченко, природознавство Грущинська.

     Тема уроку: В. Лучук «Скільки рік в Україні» Чим схожі всі річки ?

         Мета: Удосконалювати навички читання віршованих творів, формувати уміння вникати у їх зміст, розширювати та доповнювати знання дітей про річки України, збагачувати мовлення учнів словами-назвами річок; розвивати пам’ять, допитливість; дати поняття «річка»,  виховувати любов до природи, шанобливе ставлення до річок.

Обладнання. Карта України, картки зі словами, , таблиці, малюнки, портрет В. Лучука.

Хід уроку.

I. Організація класу.

1. Вступне слово вчителя.

Веселі та грайливі,

Допитливі й сміливі

Зустріли день новий.

Тож хай іскриться сонце,

Проміннячко всім шле

І любих рідних діток

До знань вперед веде.

Завдання ігри пропонує –

Хай кожен з вас читає, не нудьгує!

- Отож часу не гаймо і прислів’я прочитаймо.

                                                              Вік

 

                                        учись                               вік

 

                                                             живи

- Як ви його розумієте?

(Роздуми дітей)

II. Робота над темою уроку.

1.     Вступна бесіда про Україну

     Читання деформованого вислову про Україну.

- А як зветься край, в якому ми живемо?

                                      Є                                   Одна

Батьківщина                          Україна                     Єдина

                           Нас                                    У

(Є у нас одна-єдина Батьківщина – Україна)

2. Виразне читання вірша про Батьківщину.

Всією душею, всім своїм серденьком

Люблю тебе, рідний край, земелька рідненька,

У вас люблю гори, ліси та гайочки,

У вас ріки повноводні, маленькі струмочки,

Бо в тих ріках і струмочках, в чистій тій водиці,

Бачу тебе, рідний краю, дорога землице!

ІIІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Погляньте на карту України. Так виглядає наша Батьківщина на папері. А насправді вона велика й неозора. У ній багато міст і сіл. Як синя павутинка переплили нашу країну безліч малих і великих річок.

- Назвіть великі міста України.

- Які ріки протікають нашою територією?

- Яка річка в Україні найбільша? А чи знаєте, як називають річки, що протікають у нашій місцевості?

IV. Повідомлення теми уроку

У ч и т е л ь. Сьогодні, подорожуючи Україною, ми спробуємо дати відповіді на ці питання. А допоможе нам у цьому вірш В. Лучука «Скільки рік в Україні? ».

V. Опрацювання вірша В. Лучука «Скільки рік в Україні?»

1. Розповідь про поета.

В. Лучук народився в 1934 році в селі Матче (тепер Польща). У 1945 році родина була переселена в село Доросині Волинської області, і зазнала всіх бід від розриву з прадавніми коренями. Зростав хлопчик серед працьовитого люду і сам був роботящим. А ще чув від дорослих, що   серпень – то місяць жнив, а жнива рік годують. І хто народився у серпні, то працьовитим буде ( а В.Лучук народився 27 серпня ). Він радів, коли його хвалили за щось добре зроблене, чи вивчене, а то й за вигадане…

Першого вірша В.Лучук написав у сім років. Після закінчення середньої школи здібний юнак, закоханий в українську поезію, подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на слов’янський відділ філологічного факультету, там же закінчив і аспірантуру. Вірші почав друкувати ще студентом. В.Лучук відомий як перекладач і дитячий поет. Він дуже любив дітей. А головні риси його характеру були довір’я до людей, доброта і невтомність у праці.

Батьки поета згадують, що ще в дитинстві циганка наворожила йому смерть у дорозі. Повний творчих задумів, В. Лучук раптово помер у поїзді коли їхав зі Львова до Києва. Помер у 1992 році. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

- Зараз прочитаємо вірш “Скільки рік в Україні?” і порахуємо, скільки ж річок згадується у вірші.

2.     Слухання вірша.

Виразне читання вірша вчителем

- Чи дає автор відповідь на питання заголовка?

(Учитель читає тихо, виразно, у повільному темпі).

— Так скільки річок в Україні нарахував поет? (14)

— Чи схожі річки на картах суходолу на кровоносні судини в тілі людини? Ти вже знаєш, яке важливе значення для організму має кров. Не менш начущими для природи нашої планети є річки — водні «артерії» Землі. Бо без прісної води життя на суші неможливе. Але спершу з’ясуємо, що називають річкою.

Річка — це природний водний потік, що тече у виробленому ним річищі й підживлюється переважно дощовою водою, талими водами снігу й льоду, підземними водами.

— Місце, де річка бере початок, зветься витік. Місце впадіння її в іншу річку, озеро, море чи океан — гирло. Кожна річка тече по річковій долині, у найглибшому місці якої розташовується річище. Усі річкові долини мають нахил, що спричинює течію. У річки є притоки — струмки або менші річки, що в неї впадають. Територія, з якої річка разом із своїми притоками збирає воду, називається річковим басейном.

Найбільші річки України

Сіверський Донець, Південний Буг, Десна, Дністер, Дніпро, Дунай

Повідомлення учнів.

Д Н І П Р О

ДНІПРО – (древні греки називали його Борисфен) третя за довжиною річка Європи. Його довжина 2285 км. Бере свій початок на Валдайській вишині, протікає по території Росії – 485 км, Білорусі – 595 км, кордоном по Білорусії та Україні – 115 км і Україною – 1090 км. Підвищений правий берег, круто зриваючись, йде до річки, являє собою живописні Дніпровські кручі.

Дніпро – головна ріка країни, оспівана у різноманітних художніх та документальних творах. Завдяки йому з’явилися такі назви як  Лівобережна та Правобережна Україна.

До Дніпра впадає багато рік, які самі собою дуже важливі в історії людства: Десна, Сула, Рось, Псел, Ворскла, Самара, Інгулець, та ін. Головна ріка країни є рекордсменом по кількості розташованих на її берегах обласних центрів: Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон. Дніпро має велике господарське значення. На ньому розташовані могутні гідроелектростанції України. Річка є основним джерелом водопостачання України.

П І В Д Е Н Н И Й  Б У Г

ПІВДЕННИЙ БУГ – величезна ріка на півдні України, яка починається на Подільській височині на висоті 321 м над рівнем моря, і впадає в Бугський  лиман Чорного моря. У верхоріччі Південний Буг протікає по болотній місцевості шириною 1,5 км і має неглибоке русло – 0,2м. В середині ріка різко звужується до 200-300м , утворюючи каньйон зі скель висотою 20-40м . Унизу річка розширюється, а її береги знижуються.

Південний Буг має велике господарське значення. Його воду широко використовують для зрошення земель і водопостачання, на ріці побудовано 13 малих гідроелектростанцій і багато водосховищ. По його берегах розташовані такі міста як Хмельницький, Хмельник, Вінниця, Первомайськ, Вознесенськ.

С І В Е Р С Ь К И Й  Д О Н Е Ц Ь

СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ – головна водяна артерія сходу України і величезний приток Дона ( басейн Азовського моря ). Довжина ріки 1053 км. Протікає вона територією Харківської, Донецької і Луганської областей. Характерна ширина долини – до 20-26 км, з високими правими і пологими лівими берегами.

Найбільш значущими притоками Сіверського Дінця є ріки Вовча, Великий Бурлук, Уда, Бахмут, Айдар і Лугань. У долині ріки розташована православна святиня України – Свято- Успенська Свято горська лавра, перлина природоохоронного фонду сходу країни – національний природний парк « Святі Гори ». На берегах ріки розташовані такі міста як Чугуєв, Ізюм, Лисичанськ, Святогорськ, Северодонецк.

Д Н І П Р О  І  Д Е С Н А

(З народного)

ДНІПР І ДЕСНА – це брат і сестра. Були вони колись людьми. Як виросли вони, батько і мати поблагословили їх у дорогу. Змовились вони вийти вранці і полягали спати. Десна любила спати і проспала ранок, а Дніпро прокинувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарив степами.

Десна прокинулась, аж брата немає. Вона пустила ворона в перед і побігла слідом. Летить ворон, як тільки нагонить Дніпра, всякий раз крикне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він вбік і подався далі.

Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він у бік (тому він такий і кручений ).

На вороно напав рябець і давай битися. Чи довго бились, Чи ні – Дніпро побіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, прихилилась до брата і злилась з його гирлами.

Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро правою. Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Як ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі синя вода, а Десні мов жовта. Десна тече тихо, Дніпро – прудко. Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру Рідна сестра,

Десна Дніпро спереджала,

Гори, кряжі становила,

Дніпра – брата не спинила;

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпрі упала…

Жалується мелан морю,

Що Дніпр узяв свою волю,

Свої гирла прочищає,

Лиман – море засипає…

Д Н І С Т Е Р

ДНІСТЕР – одна з найбільших рік України, протікає по семи областях. Початок бере в Карпатах і впадає в Чорне море. Довжина річки в межах України 705 км. На Території України в Дністер впадає майже 500 річок. Найбільші з них Серет, Стрипа, Збруч.

Існує легенда про назву цієї річки.

         Колись на місці, де тече Дністер, плюскотів собі маленький безіменний струмок, а вздовж нього люди жили. І вели вони свій незвичайний календар. Щоб не збитися, кожен день позначали на піску, що був на березі струмка, мітками.

         Але одного разу струмок розлився і затопив береги. Вийшли люди на берег, а їх позначок нема.

- Хто Дністер? – бідкалися.

         - Та хто? Струмок дні стер.

         З того часу і стали називати струмок, який дні стер – Дністер. Тепер це велика річка, а бере вона свій початок аж у Карпатах з-під могутнього дуба.

VI. Робота з картою України.

        

Погляньте  на карту України. Вона ніби вишита блакитними нитками річок.

На території України близько 71 тисячі річок. В основному це малі річки, лише 160 з них мають довжину більшу, ніж 100 км.

Показ річок.

VII. Повторне читання вірша В. Лучука «Скільки рік в Україні? »

1. Словникова робота.

Рине – бурхливо тече.

Чимдуж – дуже швидко.

Терикон – насип з пустої породи біля шахти.

Гін –  частина шляху.

Свічадо – дзеркало.

Зорять –  дивляться.

Пруг – край чого-небудь.

На дошці — назви річок, що зустрічаються у вірші: Тиса, Прут, Дністер, Черемош, Латориця, Ворскла, Буг, Уж, Стрий, Донець, Дніпро, Десна.

- Поясніть значення слів: гін, рине, пруг, зорять, терикон, свічадо, користуючись підручником.

2. Читання вірша учнями вголос “ланцюжком”.

3. Вправа для розвитку техніки читання.

а) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

- Прочитайте про карпатські ріки.

- Над якою рікою зростає місто Ужгород?

- Що сказано про річку – символ України?

б) – Знайдіть речення за початком.

На зеленій …

І на Ворсклі …

України крайній …

4. Гра “Хто швидше”.  

Діти читають з дошки іменники і добирають до них дієслова

 

Тиса              котить                                     Прут                      іскриться

Донець         впадає                                     Черемош               рине

Стрий           мчить                                      Дніпро                  біжить

5. Розповідь учнем вірша про Дніпро.

У світі є річок багато дуже красивих

Та для українців найкраща з усіх —

Та, що зветься Дніпр широкий,

Що оспіваний великим Кобзарем.

6. Слухання аудіозапису «Реве та стогне Дніпр широкий...».

VIII. Підсумок уроку.

         - От і завершується наш урок.

Ви багато читали і дізнались багато нового про річки України. Ви зможете по-новому подивитися на природу, будете берегти наші річки. А річки завжди віддячать вам.

- Запам’ятайте!

Щоб чистими води у річках зостались,

Подолайте байдужість, користь і недбалість.

IX. Домашнє завдання.

Виразно читати вірш В. Лучука “Скільки рік в Україні?”.

           Розробка інтегрованого уроку читання - я у світі

Тема: Державні символи України. Як давно в Україні з’явився жовто-блакитний прапор? З дитячої енциклопедії.  Дмитро Павличко «Наш прапор»

Мета: Вчити ставити один одному запитання, удосконалювати вміння виділяти в тексті опис, пояснення, нові поняття; розвивати образне мислення, уміння порівнювати, Розвивати пам'ять учнів, навички виразного читання ; Розширити знання про державні символи , виховувати шанобливе ставлення до Державного Прапора України.                              

Обладнання:  Зображення Герба і Прапора України, Конституція України, картки зі словами, смужки жовтого і блакитного кольору.

Тип уроку: Інтегрований ( читання –я у світі )

                                       Хід уроку

І  Актуалізація знань учнів про символи держави.

1.  Читання афоризмів з дошки.

Прочитайте з дошки афоризми — короткі влучні вислови, в яких висловлюється якась важлива узагальнена думка. Поясніть їх зміст.

Люби свій народ не тому, що він славний, а тому, що він рідний.

Хто не любить своєї Батьківщини, той сирота, той без батька і без матері, без усього.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься    ……(Україна)

Україна - наша найдорожча і найрідніша земля,наша Батьківщина.

2. Сценка «Хто Хто ти, хлопчику малий?

Українець молодий! Український я юнак.

Лев і тризуб — то мій знак.

Я сокіл, я бистрозор.

 Жовто-синій мій прапор.

Нам поможе серед бурі

 Господь Бог і Святий Юрій.

Хто ти. дівчино мала?

Українка молода!

А який твій знак рідненький?

Лев і тризуб золотенький!

Жовті ниви, сині гори.

 Жовто-сині в нас прапори!

Все будуть нам помагати

Господь Бог і Божа Мати!

Так, усі ми –українці , а кожен народ має свою історію, має і свої історичні святині.

Сьогодні  на уроці ми будемо працювати під таким девізом:

Ми всі діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо,щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, нехай буде

Най дорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

 Україна — це отча земля, рідний край, де ви народилися. Широкі чарівні простори, прекрасні села й міста.

Україна — не тільки країна, це і держава. Вона має свою Конституцію, тобто правила, за якими живуть її люди — українці. Конституція — Основний Закон життя нашої Батьківщини. Ця невеличка книжка, що складається із вступної частини і 161 статті, є визначальною для всього українського народу.

3.Читання статті Конституції.

—   Знайдіть в Конституції статтю 20 і прочитайте її мовчки. Що у ній декларується? Що є Державними символами України?

4.Робота із " словником школяра".

- Прочитайте у лівій колонці слова. Доберіть до них з правої колонки речення,які пояснюють їх значення.

Символ                                                розпізнавальний знак держави

Гімн                                                  полотнище(знамено) певного кольору чи

поєднання  кольорів,

                                                           прикріплене до держака 

Герб                                                    урочиста головна пісня

Прапор                                               умовне позначення будь-якого

                                                               предмета 

                Прочитайте визначення цих слів.

5.Робота "Довідкового бюро"

Зараз ми завітаємо у довідкове бюро і розширимо свої знання про Державну символіку України.   (виступають учні, які самостійно знаходили інформацію по даному питанню). 

Що таке герб?

Герб — це пізнавальний знак-картинка. Герби бувають різні й свідчать про те,чим славна держава.  Зараз герби зображають на ошах, печатках..

 Український народ має герб — тризуб. Це дуже старовинний знак. Багато століть назад запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Уважне око легко розпізнає у гербі слово воля, бо саме волю виборювали наші предки для свого народу. У складі слова «тризуб» є число три. Це число завжди вважалося чарівним. .Наші далекі предки вважали , що тризуб(трійця)відображає триєдність сили, яка створила світ і життя у ньому:

 Вогонь-Вода-Життя

Батько-Мати-Дитя

Мудрість-Краса-Розум

У християнській релігії цей знак пояснюють ще й так:

Бог-Отець-Бог-Дух Святий-Бог-Син.

                                                        Герб

                                          Наш герб — тризуб.

                                         Це воля, слава й сила.

                                         Наш герб — тризуб.

                                        Недоля нас косила,

                                       та ми зросли, ми є,

                                       ми завжди будем,

                                         добро і пісню

                                       несемо ми людям.

                                                                        Наталя Поклад

Ви, звичайно, чули мелодію Державного Гімну України. Вона звучить що­денно о шостій годині ранку і о двадцять четвертій годині ночі по українсько­му радіо.

 Що таке гімн?

Гімн — це урочиста головна пісня, яка уславляє Україну, є її символом дер­жавності і національної єдності.

Державним Гімном нашої Батьківщини є музична редакція пісні-гімну "Ще не вмерла Україна". Слова написав у 1862 році поет, етнограф Павло Чубинський.

Музику до вірша створив композитор Михайло Вербицький.

 Мелодія гімну звучить під час урочистих заходів,відзначення державних свят, демонстрацій, військових парадів, вшанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

 

  Запам'ятайте, що Гімн співають і слухають стоячи!

(Слухання запису Державного Гімну України).

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста...

Державний гімн ми знаємо усі.

 Для кожного села, містечка, міста

Це клич один з мільйонів голосів.

 Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

 Що Україна вічна, незнищенна,

 Від неї ясне світло навкруги.

                                            Наталя Поклад

Що вам відомо про український прапор?

 Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення — "мир" і "багатство", бо народ наш мирний і трудо­любивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

—   На сьогоднішньому уроці ми дізнаємося, як описуються наші символи в науково-пізнавальній статті в дитячій енциклопедії і поезії Дмитра Павличка.

 III. Опрацювання статті з дитячої енциклопедії "Як давно в Україні   з’явився жовто-блакитний прапор?"

 1.  Підготовка до читання твору.

а) Словникова робота.   Гра « Ехо »

— Прочитайте з дошки слова ,виберіть серед них малозрозумілі.

       Стяг                                                  Хрест

     животворний                                        Державний

символ                                                       Верховна Рада

губернія                                                        Київська Русь

прапор                                                          Україна

Уточнення значень слів губернія  (основна адміністративно-територіальна одиниця колишньої Росії),

животворний  (той,який дає силу,енергію для життя,оживляє організм)

Доберіть до слова прапор синоніми? ( стяг, знамено,полотнище)     

б)  Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках:

 чесність, могутність, вірність, бездоганність, багатство, постійність, шляхетність, справедливість, милосердя.

2. Первинне ознайомлення з текстом.

а)Читання деформованого речення .(1 абзац )

 втоЖо-китблане мезнано-це ціонанийль волсим шоїна жадерви.

 б)Роз’єднай і прочитай. (2 абзац)

 Здавніхдавенстягбувсвятинею,безньоговійськонерушаловпохід,невступаловбій.Захопитистягворогаозначалоотриматиперемогу.

в)Читання мовчки.(до кінця тексту)

 3. Перевірка розуміння самостійно прочитаного тексту.

Тест « Що з двох правильне»

 1.   Цей твір за жанром є:

А)  оповідання;            

      Б)   стаття.

2 ..Жовто-блакитне знамено – це…..

А)   національний символ держави;          

Б)   емблема держави.

3. Захопити стяг ворога означало отримати….

А)   поразку;

Б)   перемогу.

4. Прапори виготовляють, як правило, відповідно до кольорів…

А)   герба;

Б)   національного одягу.

5. Державний Прапор України має такі кольори:

А)   синій та білий;

Б)   синій та жовтий.

6. Блакитна барва означає:

А)   сонце, лани пшениці;

Б)    небо, повітря.

7. Верховна Рада прийняла постанову про Державний Прапор України ……

А)   28 січня 1992 року;

Б)   24 серпня 1991 року.

 Взаємоперевірка.                   Відповіді: 1-Б, 2-А, 3-Б, 4-А, 5-Б, 6-Б, 7-А.

4.    Аналіз змісту твору.

     Як ставилися до прапора в давнину?

Які висновки зробили вчені, досліджуючи історію форми, зображення і кольору прапорів?

Відповідно до чого виготовляють прапор?

Що символізують кольори нашого прапора?

Коли і де жовто-блакитний прапор став Державним символом?

Доведіть, що колір українського прапора вибраний не випадково.

Який вигляд має Державний прапор України?

5.  Вправа на розвиток швидкості читання.
Гра "Дочитай речення".

Знайдіть і дочитайте речення (записані на дошці).

"Жовто-блакитне знамено — це ..."

        "З давніх-давен стяг….

"Учені вважають, що ..."

"Пізніше ці кольори ..."

"Вважається, що у гербах ..."

"28 січня 1992 року...."

"Ним став прямокутний ..."

6.  Мовно-логічне завдання.

На дошці вчитель виставляє дві смужки кольорового паперу (жовтого і синього). На картках-блискавках учитель ще раз показує дітям слова. Учні читають їх і вирішують, якого кольору вони стосуються. Прочитані слова вчитель прикріплює під відповідним кольором.

7. Малювання прапору України.

              8. Переказ тексту  (за опорними реченням, словами, що записані на дошці).

 IV. Опрацювання вірша Д.  Павличка "Наш прапор".

1.Гра «Пройди  лабіринт – прочитай назву вірша»  Д.Павличка - українського  поета.

  ш                          а                 п

           а          р                 о

н                          п                             р

- Що вам відомо про поета?

2.   Виразне читання вірша одним із підготовлених учнів.

З яким почуттям поет говорить про прапор?

3. Повторне читання вірша (мовчки).

 Відтворення змісту прочи­таного.

Що описує автор у вірші? Як він пояснює кольори українського прапора?

Як по-іншому поет називає жовтий і блакитний кольори?

Знайдіть у вірші порівняння. З якою метою їх ужито?

     Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.

3. Виразне читання вірша  «Я тобі, ти мені»

Діти читають напівголосно. Один учень – перший рядок, а другий – наступний, і так до кінця вірша.

4.Гра «Знайдіть рими»    -

-  Які рими створюють мелодійний характер твору?

Літо –

Блакитні –

Жнива –

Майорить-

 Сьогодні Державний прапор постійно майорить на бу­динках Верховної Ради України, Кабінету міністрів Ук­раїни, місцевих рад народних депутатів; у святкові дні на будинках міністерств і відомств, інших державних і гро­мадських організацій, установ та закладів.

Синьо-жовтий Державний прапор України підніма­ється при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спор­тивних призів. Він — символ міцності й незалежності держави України.

На початку минулого століття Мстислав Рус писав у вірші «Наш прапор»:

Прапор Русі повіває

Синьо-жовтий, злотом тканий,

А на нім завіт сіяє

Мономахом ще нам даний.

Гей! Єднайтесь рідні діти,

Бо в єдності наша сила —

Єдність може лиш злучити,

Що незгода розлучила....

 VI.  Підсумок уроку.

 Гра «Мікрофон»

Які твори ви читали сьогодні?

Які вони за жанром?

Що ви дізналися про історію нашого Державного Прапора? Що символізують його кольори?

Як треба ставитись до державних символів України?Про що з прочитаного ти вже знав?Про що на уроці ти почув вперше?

 Прочитайте вислів і запам’ятайте.

 Знай і шануй державні символи України!

Свої національні символи люди повинні шанувати і берегти. Про це записано у ст. 65  Конституції України:

"Захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України".

Кожен народ, маючи свою історію, має і свої історичні святині: прапор, герб і гімн. Вони не робляться на замовлення, а приходять до сердець людей тернистими шляхами буття рідного народу.

         Отож,   живи та міцній, Українська державо, вмирали у битвах мільйони борців, щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величавой над Києвом стольним віка майорів!